Кудесник
Жіночі журнали та комплекс неповноцінності
Варвара Черінько

Невелика провінційна бібліотека на околиці міста. Спостерігаючи незвичайно велику кількість відвідувачів – молодих дівчат, звертаюсь до бібліотекарки: «- Це ж треба, а кажуть, що нинішня молодь не читає книжок…» «- Яких там книжок, - трохи роздратовано відповідає немолода бібліотекарка, - вони тільки жіночі журнали беруть, отакі, - і киває головою на стос яскравих обгорток зі звабливими анонсами матеріалів: «Твои сексуальные фантазии», «10 способов соблазнить мужчину», «Худеем без забот», і все таке інше. Був там журнал, який зараз рекламують по телевізору: “Мода і секс – все, що потрібно сучасній жінці”. Образлива реклама, бо багатьом з сучасних жінок потрібно не тільки це. Але є вірогідність, що тих дівчат, що замість книжок читають ці модні видання, нічого крім моди і сексу цікавити не буде…

Всі пам’ятають жіночі журнали минулих років – “Работница”, “Крестьянка”, у свій час теж дуже популярні. Рецепти, корисні поради, педагогіка, історії про життя… Щось з того навіть залишилося і в сучасних виданнях, але в якомусь збоченому вигляді. Рецепти, наприклад, обов’язково містять такі прості і знайомі продукти, як авокадо, манго, орегано, пармезан, камамбер і краби. Корисні поради ненав’язливо рекомендують використовувати той чи інший крем чи скраб супермодного виробника, навіть іноді й ціна вказана – десь за 100 грн, чи “бути найспокусливішою” у білизні, яку можна купити у такому-то магазині всього за 200 у.о. Героїні оповідань “про життя” виключно всі живуть у окремих квартирах в центрі міста, їздять на власному авто, і втішають себе покупками в бутіках. У кожному журналі, обов’язково, як головна тема номеру, матеріал на тему “як схуднути”, і дієта від якоїсь зірки. А вже про матеріали типу “Секс-атака” і “На чем его соблазнить” не хочеться й казати. Мабуть, вони їх одне в одного переписують.

Так і хочеться звернутись до авторів цих журналів (а це завжди жінки): Дівчата! Звідки ви такі взялися? Де живете? Повірте, більшість сучасних українок готують з картоплі, капусти та дешевої курятини, готують борщі й котлети, а не креветок під соусом шеррі. І купують креми на вуличних лотках за 5, ну максимум, 20 гривень. А труси, вибачте за інтимну подробицю, купують на базарі за 3 – 5 гривень. І не всі живуть у Києві, а тільки кілька мільйонів, і навіть киянки (більшість) їздять за “шмотками” не в бутіки, а на Троєщинський ринок. Особливо хочу підкреслити: не всім треба худнути! Далось вам це схуднення! У нас що, всі товсті?! І , нарешті про секс. Може, ви й не знаєте, але більшість нормальних жінок не мають потреби кожен день “спокушати”, “зваблювати” та “завойовувати” за допомогою ваших хитрих прийомів та засобів. У них найчастіше все вирішується природним шляхом, якось, само собою. Навіть і без бюстгальтера за сто баксів.

Отже, що ми, жінки, маємо після читання такї чергової рожево-бузкової брошурки з портретом красуні на обкладинці? Здебільшого, комплекс неповноцінності і тугу за “красивим” життям, бо, по-перше, ми некрасиві, бо не можемо купити собі отой гель і скраб з реклами, по-друге, відсталі, бо не готуємо соусу з камамберу, по-третє, (найголовніше!) ми всі товсті, і нам треба їсти виключно овес зі знежиреним йогуртом. І взагалі, не сексуальні, бо не кидаємось зваблювати і спокушати кожного багатого і гарного чоловіка. А найстрашніше – ми бідні невдахи, і ціна простенької блузки, яку нам рекомендують придбати у цьому сезоні, вводить у глибоку депресію.

То що ж, зовсім не читати жіночу пресу? Не знаю. Можна й зовсім не читати, а можна читати, але знати, що пишуть усю цю мішанину такі ж жінки, як і ми, із звичайною зарплатнею журналіста, яка, повірте, не дуже й то… І насправді ніякого такого рожево-блискучого життя не існує, це просто вигадка, паперова казка для дорослих дівчаток. Та ми ж з вами вже дорослі, і не будемо сумувати через якусь казку.

::: На главную :::